основоскладання

-я, с.

Спосіб творення складних слів, що полягає у поєднанні основ за допомогою голосних о, е, и (тонкошкірий, буревій та ін.) та деяких інтерфіксальних морфем (-ох – двохатомний, -ою – троюрідний та ін.).